Відмінність класів наслідків СС2 від СС3 (визначення категорії складності об'єктів будівництва)

Згідно ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно п. 2 ст. 32 Закону категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Відповідно до чинного ДБН Ст. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається рівнем можливих матеріальних збитків і/або соціальних втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта. Можливі соціальні втрати від відмови повинні оцінюватися в залежності від таких факторів ризику, як:

• небезпека для здоров'я і життя людей;
• різке погіршення екологічної обстановки в прилеглої до об'єкта місцевості (наприклад, при руйнуванні сховищ токсичних рідин або газів, відмову очисних споруд каналізації тощо);
• втрата пам'яток історії та культури чи інших духовних цінностей суспільства;
• припинення функціонування систем і мереж зв'язку, енергопостачання, транспорту або інших елементів життєзабезпечення населення або безпеки суспільства;
• неможливість організувати надання допомоги постраждалим при аваріях і стихійних лихах;
• загроза обороноздатності країни.

У зв'язку з чим певну проектною документацією категорії складності об'єктів будівництва необхідно перевіряти з урахуванням класу наслідків (відповідальності).

При цьому пропонується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС-1; СС-2; СС-3 :

• класу наслідків СС-1 відповідають I та II категорія складності;
• класу наслідків СС-2 відповідають III та IV категорія складності;
• класу наслідків СС-3 відповідає V категорія складності.

Відповідно до Закону порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, був затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 557 від 27.04.2011 року, згідно з яким визначено критерії класів ризику (згідно таблиці):

Незалежно від класифікації за ознаками таблиці слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не менше ніж:

СС3 - для об'єктів (будівель і споруд) підвищеної небезпеки, визначених відповідно до законодавства (ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки»);

СС2 - для висотних житлових і громадських будинків висотою від 73,5 м до 100 м;

СС3 - для висотних житлових і громадських будинків висотою понад 100 м

* стосується можливі наслідки від руйнування або припинення експлуатації вже збудованого об'єкта і відповідно про потенційну ступеня відповідальності суб'єктів, які беруть участь у його будівництві.

• Примітка 1. Будівлі або споруди присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за однією з усіх можливих характеристик можливого збитку від відмови.
• Примітка 2. Вважається, що на об'єкті постійно знаходяться люди, якщо вони знаходяться там не менше восьми годин на добу і не менше ніж 150 днів в році. Людьми, які періодично відвідують об'єкт, вважаються ті, які знаходяться на ньому не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби.
• Примітка 3. Обсяг можливого економічного збитку визначається відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175.
• Примітка 4. Мінімальний розмір заробітної плати (м. р. з.п.) щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України».
• Примітка 5. Чисельні значення характеристик, що визначені в колонках 2-5 таблиці, відповідають критеріям, які визначають рівень надзвичайних ситуацій (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями»).
• Примітка 6. Категорії об'єктів культурної спадщини встановлюються відповідно до Закону України від 8 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини».
• Примітка 7. Рівень значення комунікацій та інших інженерних мереж встановлюється у відповідності з Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «ПРО регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», для всіх об'єктів, що проектуються, будуються або тих, які приймаються в експлуатацію, визначена у проектній документації категорія складності може бути уточнена проектною організацією разом із замовником будівництва з урахуванням вищезазначеного.

Орієнтовний перелік об'єктів за класами наслідків (відповідальності)

Терміни і поняття такого типу як «великі вокзали, аеровокзали та вертолітні станції», «великі лікарні» тощо, а також призначення будівельному об'єкту класу відповідальності визначаються точно в нормах проектування цих об'єктів відповідно до вимог таблиці.

До будівель і споруд класу СС3, як правило, слід відносити :

• Об'єкти нафто - і газодобувної, газопереробної, металургійної, хімічної та інших галузей промисловості, обладнані пожежо - і вибухонебезпечними ємностями і сховищами рідкого палива, газу і газопродуктів, особливо при їх зберіганні під тиском (технологічні трубопроводи, апарати, котли, газгольдери, ізотермічні резервуари ємністю понад 10 тис. кубометрів, резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів ємністю 30 тис. кубометрів і більше, посудини високого тиску тощо);
• Об'єкти хімічної, нафтохімічної, біотехнологічної, оборонної та інших галузей, пов'язаних з використанням, переробкою, виготовленням та зберіганням хімічно токсичних, вибухо - і пожежонебезпечних речовин і промислових вибухових матеріалів, біологічно небезпечних речовин тощо;
• Об'єкти вугільної і гірничорудної промисловості, пожежонебезпечні, вибухо - і газонебезпечні згідно класифікації Держнаглядохоронпраці;
• Будівлі головних вентиляційних систем на шахтах і рудниках;
• Об'єкти атомної енергетики (АЕС, АЭТС, ACT), включаючи сховища і заводи з переробки ядерного палива і радіоактивних відходів, а також інші радіаційне небезпечні об'єкти за класифікацією Держатомнагляду;
• Об'єкти гідро - і теплоенергетики (ГЕС, ГРЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГАЕС) потужністю понад 1,0 млн. кВт;
• Мости і тунелі на дорогах вищої категорії, або протяжністю понад 1000 м або проходом понад 300 м;
• Стаціонарні споруди знаків навігаційної обстановки;
• Шлюзи та основні портові споруди на водних шляхах 1 - го і 2 - го класів згідно з ДСТУ Б Ст. 2.3 -1;
• Будівлі і споруди великих залізничних вокзалів і аеровокзалів;
• Магістральні трубопроводи діаметром понад 1000 мм, або з робочим тиском понад 2,5 МПа, а також ділянки магістральних трубопроводів меншого діаметра і з меншим робочим тиском у місцях переходів через водні перешкоди, залізничні та автомобільні дороги;
• Гідротехнічні споруди меліоративних систем з площею зрошення і осушення понад 300 тис. га і водосховищ об'ємом понад 1 кубічний кілометр ;
• Великі елеватори і зерносховища, млинарські комбінати;
• Житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 м;
• Будівлі основних музеїв, державних архівів, сховищ національних історичних і культурних цінностей;
• Видовищні об'єкти з масовим перебуванням людей (стадіони, театри, кінотеатри, цирки, виставкові приміщення тощо);
• Будівлі університетів, інститутів, шкіл, дошкільних закладів тощо;
• Великі лікарні та інші заклади охорони здоров'я;
• Універсами та інші великі торгові підприємства;
• Об'єкти життєзабезпечення великих районів міської забудови і промислових територій;
• Великі об'єкти захисно-попереджувального характеру (протисельові, протизсувні, протилавинні споруди, захисні дамби тощо).

До будівель і споруд класу СС2, як правило, слід відносити ті, які не відносяться до класу СС3:

• Основні об'єкти металургійної промисловості, важкого машинобудування, нафтохімії, суднобудування, оборонної промисловості (доменні і мартенівські цехи, складальні корпуси, високі димові труби тощо);
• Копри, машинні відділення видобувних машин;
• Об'єкти гідро - і теплоенергетики потужністю менше 1,0 млн. кВт, розподільчі системи основних електромереж високої напруги (включаючи опори ліній електропередачі і відкритих розподільних пристроїв);
• Ємкості для нафти і нафтопродуктів;
• Дорожні полотна магістральних автодоріг, злітно - посадкові смуги, мости і тунелі протяжністю менше 1000 м , канатні дороги, вокзали, аеровокзали, вертолітні станції;
• Магістральні трубопроводи;
• Великі готелі, гуртожитки;
• Об'єкти водопроводу і каналізації (включаючи водонапірні башти, очисні споруди, водозабори) промислових підприємств і населених пунктів;
• Будівлі видовищних і спортивних підприємств, підприємств торгівлі, громадського харчування, служби побуту, установи охорони здоров'я;
• Будівлі і споруди центральних складів для забезпечення життєвих потреб населення, склади особливо цінного обладнання і матеріалів, військові склади;
• Житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки до 100 м.